ґаргулья

ґаргулья
(фр. < лат., грец. — булькати)
1. Відгалуження від водовідвідного жолоба на краях покрівлі.
2. Витесаний з каменя, скульптурно обрамлений водостік в часи середньовіччя виконувався у вигляді голови фантастичної тварини, чудовиська, простягнутої фігури людини тощо. Подібно химерам та рельєфним композиціям Г. був не лише зразком народного фольклору, а й ніс певне символічне навантаження. Вважається характерним елементом романської та готичної архітектури. На Далекому Сході подібну роль грали вирізьблені з дерева зображення драконів.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Нужен реферат?

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»